***

Тихо  надворі,  не  чути  нікого,
шибеник  вітер  лишеньки  не  спить.
Може,  збирається  в  дальню  дорогу,
може,  у  нього  серце  болить...
Шибеник  вітер  не  скаже  нічого,
він  промовчить.
Він  не  розкаже  про  вранішню  зірку-
про  недосяжне  кохання  своє.
Та  не  заплаче,  хоч  як  йому  гірко-
гордий  бо  є.
От  і  ширяє  собі  між  дерева,  
листя  куйовдить  у  них...
***
Сонце  піднялось-  зірка  примеркла.
Вітер  затих...

1991  р.-27.08.2012  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360278
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.08.2012
автор: посполитий