Доля – доленька нащось рахунків
Цілу купу мені накидала.
Напилася що гіркого трунку,
Хіба мало мені, хіба мало?
Як випробування, мені доля
Присилала біду без кур”єра, -
Покарання мені. О, сваволя
Долі дивної, чисто тер”єра.
Чи ж випробування – покарання?
Об питання спіткнулася чисто.
Може, це – із небес посилання
Без конверту? Калина намистом
Пересипала листя зомліле
Чи від спеки, а може, від вітру.
Я з питанням своїм наболілим
До калини прийшла, із нехитрим.
Шепотіла в задумі калина,
Що випробування, це – для того,
Щоб задуматися, чи ж то глина –
Почуття, де немає святого?
Ми рахунки сплатили сповна вже.
Доля – доленька, будь благодушна.
Може, доля нам коня запряже
Й спалить спогади ті осоружні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360377
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.08.2012
автор: Ліоліна