трьох-метровим непролазним тереном
виросли посаджені тобою квіти,
моя молода і нескорена, красива й наївна - думко...
скроні хочуть спочити на твоїх долонях.
на твоїх долонях ще жевріє серце...
(дарма)
театральні прийоми, відчуття себе на сцені -
ця витончена інквізиція людського розуму,
ярмарки, балагани...
якщо ми розіб'ємо і кинемо у вогонь
усі ці пластмасові брязкальця,
невміло розмальовані ідоли,
то чи буде від них хоча б іскорка!..
чорні птахи хмарою нависають,
вони метушаться від пострілів й вибухів.
я втираю в голову попіл слів
і біль мене залишає...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360470
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.08.2012
автор: Dobrovinskiy