Вода, вода з небес – прозора чиста.
Радію й кожну крапельку ловлю.
Згори на мене падає намисто,
Як розсипи гірського кришталю.
Хмаринка обтрусилась і помчалась
За вітром вслід, а чи за нею він.
І на долоню намистинки впали
Я ніби чула їхній предзвін.
Це диво дивне - сонечко жартує
Нанизує кришталь на промінці
І золотом вже райдугу гаптує
Й намисто висихає у руці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360570
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 28.08.2012
автор: Олена Бондар (Бондаренко)