Ах, ці коси каштаново-русі!
Ця хода величава й легка!
На розшитому сонцем обрусі
Зупинилась засмагла рука.
Спалахнули смарагдові зорі
З-під розкішних корицевих вій,
Перед нею принишкли в покорі
Ніжні айстри в пожухлій траві.
А вона кружеляла між сосен,
Розстилала квітчасті хустки
І, заколені жмутком в волоссі,
Лопотіли шовкові стрічки.
Вигиналась під звуки тамтамів,
Дивні руни цвіли на плечі
І листки, мов чудні орігамі,
Оживали на темній парчі.
Заціловане сонцем волосся,
Лляло пахощі хвойні терпкі...
Ах, ця діва-мольфарниця осінь!
На зап'ястку-браслети тонкі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360637
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.08.2012
автор: Наталя Данилюк