… В тебе добра Миколко і щира душа,
Та не можна печалі у серці тримати.
У стражданнях душевних також є межа,
Спробуй вЕсну дитинко віршем описати.
Не ховай свої болі від світу цього,
Неначе зі мною і з ним поділися.
Не встане твій братик нема вже його,
У вIрші до нього словами торкнися.
І відІйде печаль, заховається біль,
Що тримає серденько у сумі сповите.
Вкриє горе теплом весняну заметіль,
У вишневих пелюстках ,як сонце розлиту.
… До поета весна знов прийшла на поріг,
Нагадать напУття , походила ж по світу.
Ти чому зупинивсь, далi йти занеміг,
Чи забракло пянкого весняного квiту.
Я згадаю тi дивні i щирi слова,
Сивиною iх суть оцiню, припорошу.
А допОки в цім світі Вона ще жива,
Iй здоровячка кращого в Бога попрошу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360691
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 29.08.2012
автор: Дід Миколай