я стою перед Вами боса
силуетом навпроти вікон
цьогоріч закохалася в осінь
це приходить, як старість - із віком
я стою перед Вами вперто
Ваші очі не кажуть нічого
скільки спалено ними і стерто
від прологу і до епілогу
прикрий голос Ваш, дуже тихий
Ваші рухи тремкі та незвичні
де Ви взялись мені на лихо
в цій кімнаті асиметричній?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360765
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.08.2012
автор: Наталка Тактреба