Уважно придивіться до батьків,
Загляньте в очі, обніміть за плечі,
Повірте, вам не стане теплих слів,
Заповнити батьківську порожнечу.
Цілуйте мами руки при житті,
А татові спрацьовані - зігрійте,
Як тяжко жити їм на самоті,
Надію дайте і любов засійте.
Як тільки ви з’явились на цей світ,
Вони ніколи вас не залишали
І все життя, а це немало літ,
Щоденно вас із вирію чекали.
Де взяти їм тепла дитячих рук?
Дітей побачать, їх душа цвіте…
Хоч сили вже не ті, бо вже роки,
Та їхнє серце й досі золоте!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360835
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.08.2012
автор: Віталій Назарук