Хоч "сімдесят" - ви, скажете, багато?
Я вже на "п"ять" цю цифру обігнав,
Вірші для когось - наче збройні лати,
Мені ж - клубок душі гучних октав.
Куди спішу, друкарська мов машинка?
За літо вже подвоїв свій запас, -
Віршовий, звісно. Бачите картинку? -
Аж дим іде - вірші пишу для вас.
Поезією мучаю безсоння,
Чи то воно мордує вже мене,
Мов жіночка закохана стороння?
Коли цей жах, скажіть мені, мине?
Потрапити б скоріш до рук Морфея,
В його обійми - той солодкий сон
У якості цікавого трофея, -
Поет посів укотре "сплячий трон"?
А поки не пускає спати муза, -
За ніч, можливо, збірку напишу,
Бо вдалий твір - мов шар, забитий в лузу,
Вклонюсь Його Величності Віршу!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360878
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.08.2012
автор: Олександр Обрій