Зрадливе кохання

Стояли  удвох  ми  під  калиною,
З  тобою  була  я  дуже  щасливою,
Весна  рясним  цвітом  всю  землю  вкрила,
Я  тебе  вірно  і  щиро  любила.

Я  думала  вічно  весні  квітувати,
Тебе  я  хотіла  вічно  кохати,
Вже  сукню  весільну  собі  я  пошила,
Але  тебе  інша  приворожила.

Ти  наше  кохання  навіки  зганьбив,
Моє  серце  каже  ти  її  не  любив,
Ти  повернувся  до  мене  зимою,
Стала  до  тебе  я  льодяною.

Зраду  простити  тобі  не  могла,
Любов  моя  дуже  щира  була,
Як  цвіт  весняний  вона  розцвітала,
Але  твоя  зрада  той  цвіт  розтоптала.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360945
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.08.2012
автор: Антоніна Грицаюк