Так давно уже буває –
Сонце сходить і сідає,
Місяць виплива з зірками,
Спить дитя мале з казками...
Так давно. А я дивуюсь
Ясним зорям, і милуюсь
Небом нічним до світання...
А ще – вірю у кохання!
Так давно уже буває:
Хтось кохав, хтось не кохає...
Із наївними думками
Засинаю, як з казками. 24.04.2004
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360971
Рубрика: Нарис
дата надходження 30.08.2012
автор: Яна Бім