Я з тих хто плаче по ночам?- мабуть що ні.
І не тому що я холодний чи надто впевнений в собі...
Просто я тих, хто вже по вуха потонув в своїй брехні..
В брехні собі.. а не комусь.. і справа не в людЯх.
я надто добре розбираюся в очах.. і наче цвях..
Ваша брехня ... щодня, мозолить очі,
але не вічний я, і відчуття.. усі стираються щоночі.
І не змінити це - нікому і ніколи.
Таке життя, безвольне і пусте ,
мені мабуть вже стало до вподоби...
© One.Pulse
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=360988
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.08.2012
автор: One.Pulse