Давно уста не чують смаку страсті.
Давно вином і медом не спливають.
Адже ж вони не бутерброд ковбасний,
Щоб їх давать всім, хто потребу має!
Але колодка на устах тяжіє.
Вже ключ від неї в кулаку іржавий.
Та хто колодку цю відкрить зуміє,
Кулак розтисне збляклий і жилавий?
Уже мені аж сниться, що палають
Мої уста і м'якнуть, наче вишня.
Та тільки зранку очі відкриваю,
Торкнуся уст - на них колодка висне...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361214
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 31.08.2012
автор: Крилата (Любов Пікас)