Я тебе їй сьогодні віддала,
В очі сірі, похмурі, сумні.
Ми так ніжно і щиро кохали,
Та кінець. Пройшли наші дні.
Вже готове сонне зілля для тебе -
Мед і м'ята. Й ще тепла купіль.
Ось чорніє земля свіжо-зорана -
То для тебе м'яка постіль.
Вона ж ложе дбайливо вистелить
Золотом і червоним багрянком.
І тонкою ковдрою тебе вкутає
З теплих днів і туманних ранків.
Залунає з журавлиною піснею
Колискова, щоб спала душа.
Вона скаже з материнською ласкою:
"Надобраніч. Ось і межа."
***
Спочивай, мій красеню ясний,
Спочивай, мій Царю стихій.
Я чекатиму тебе, Літо,
Щоб душею ожити в твоїй.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361327
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 01.09.2012
автор: Тетяна Весняна