І знов чомусь зриває дах…

І  знов  чомусь  зриває  дах
Твоя  іронія  не  в  тему.
Нам  не  довести  теорему,
лише  відчути  повний  крах.

Я  не  забуду.  Ти  забудеш?
Чомусь  так  хочеться  туди,
де  перший  раз  зійшлись  світи.
Я  знов  засну.  Ти  знов  розбудиш.

Скажи,  якби  тоді  не  я,
якби  хтось  інший  був  за  мене,
то  ти  довів  би  теорему?
Ти  не  брехав.  Ти  сам  брехня.

Тоді  чому  зриває  дах?
Чому  душа  блукає  в  п"ятках?
Я  все  віддала.  Без  остатку.
А  ти  пішов...  НУ  ЩО  ЗА  НАХ??́

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361346
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 01.09.2012
автор: mare ferum