І сповідає велич нео-слово...
Надія никне марно - не граніт!
Сходи́нка надто високо. І знову
У іншій лямці зачає́но світ.
Та зась туди! Несвяченим - чи можна
Непевну тінь схиляти на поріг?
Лупасе в груди істина тривожна -
Сліди, що зо несходжених доріг...
Хоч янгол все нашіптує ледь-чутно:
У різнобарв’ї повниться живе.
Та на душі усе ж до болю скрутно,
Коли до сповіді іде нове...
(1.09.12)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361399
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.09.2012
автор: Леся Геник