Непросто, Боже, знаю, що не просто,
Поцілувати сходжені шляхи,
Переписати все життя начисто,
Хіба з чиєїсь легкої руки.
Ще раз пройти по тім самім шляху,
Важливо перешкоди обійти,
Та так, щоб не лишитися без даху,
Старатись половинку зберегти.
І по житті комусь подати руку,
Хто падає у прірви глибину,
Щоб над тобою не літали крУки,
А ти злітав лише у вишину.
Шкодую дуже, що це лише мрії,
Що шлях один і буде десь кінець,
Та в грудях ще живе якась надія,
Горить немов вечірній каганець.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361478
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.09.2012
автор: Віталій Назарук