Перед дітьми я стану на коліна,
Що внуками мені змінили ніч,
Тепер у мене небо синє – синє,
А хмари хай втікають потойбіч.
Мій рідний сину, люблячі онуки,
Живу я вами - бережу, люблю,
Я вже пройшов через пекельні муки,
Життя тепер лишилось на краю.
І поки моя любляча дружина,
Мені у ліжко каву подає,
А діти й внуки – друга половина,
Душа радіє, серце виграє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361553
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.09.2012
автор: Віталій Назарук