Вічно самотня Осінь
Просить у всіх тепла…
Я під порогом босу
Вранці її знайшла.
Руки їй зігрівала
Ніжні, тонкі, бліді,
Вкутала покривалом
Ніжки замерзлі їй…
Пізно заснула в ліжку
Осінь моя руда…
Вранці цукерок трішки
Й теплого чаю дам.
Осінь всміхнеться мило,
Дякуючи за чай,
Й, сонячна вся, прихилить
Голову до плеча…
1 вересня, 2012р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361565
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.09.2012
автор: АнГеЛіНа