Скільки до рук я квітів взяла!
Кожне дитя дає, дає.
Сама, немов поляна стала,
Що різнобарв’ям виграє.
Скільки я усмішок зустріла,
Світлих промінчиків в очах.
Знов незборима якась сила
Мене понесла, наче птах,
У світ учнівської любові,
Їх віри, запалу в серцях.
Мабуть, це в мене вже у крові,
Вчительство - Богом даний шлях!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361615
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.09.2012
автор: Крилата (Любов Пікас)