НАСТАНОВА

Якщо  ви  вскочили  у  якусь  халепу,  або  дружина  застукала  (боронь  боже  вас):  десь,  колись,  з  кимось  –  починайте  монолог  про  красу.  Лагідно  так  починайте:  «моя  киця…»,  «моя  рибка…»,  «голубонько  моя  сизокрила…».  Не  сперечайтеся.  Суперечка  в  данному  випадку  вам  добряче  зашкодить,  та  ще  й  може  схвилювати  вас  образливими  несподіванками.  Ви  торочте  своє:  про  красу.  Ще  жодна  жінка  не  встояла,  коли  починають  про  красу.                                                                                                                  Якщо  ви  електрик  –  розкажіть  про  розетку.  Не  мовчіть  тільки.  Пауза,  мовчанка  –  не  на  користь  вам.  Атакуйте  розповіддю:                                                                                  -  Дивись,  люба,  ось  розетка,  в  яку  ти  встромляєш  праску!  красива  
 -  Красива!Тільки  до  чого  це?  Ти  відповідай  де  був...        
-  А  розкрий  розетку    –  гармидер  неподобства,  де  стирчать  оголені  проводи.  Так  то  не  проводи,  киця  моя,  –  то  оголені  нерви  мої...    
           Дивіться  як    дружина  занервувалась  внутрішньо,  знітилась:  ви  розбили  вщент  її  план  вашого  жорстокого  покарання.  Ще  хвилина  такого    стрімкого  наступу  и  вже  не  ви,  а  вона  вибачення  проситиме,  вона  благатиме  вас  забути  про  прикрість  недоречну,  про  її  підозру  невгамовну  і  впаде  на  коліна:
-  Вибач,  вибач,  вибач!..  Щось  на  мене  найшло-наїхало…  А  ти  з  друзяками  здибався,  я  ж  розумію,  хильнув  зайвого,  я  ж  розумію,  пережити  мої  забаганки  тобі  теж  важко,  я  ж  розумію,  ото  ж  і  зриваєшся  до  спотикачу…  Вибач!        Ось    тут  (хай  у  вас  будуть  сили)  не  піддайтеся  на  улесливе  розкаяння.  Якщо    ви  теж  хляпнете    колінами  до  долівки  і  почнете  обніманки-цілуванки  –  все  пропало!  Стрімкий  поворот  і  швидкісні  дії  дружини  зметуть  всі  ваші  доробки:  «Ах  ти  ж  бридка  п’янюча  потворо!  Так  від  тебе  ще  й  жіночими  парфумами  тхне!?..».  І  не  факт,  що  чавунна  пательня  обмине  вашу  схилену  голову. А  якщо  ви  до  того  ще  й  в  приймах  і  на  ґвалт  вибігатиме  теща,  вам  не  слід  зустрічати  її  виразами,  як  то:  «закрийте  своє  піддувало…»,  «ялова  корова…»,  «брехлива  качка…»,  чи  «хроплячи  какофонії…».  Ви  просто  скажіть:
-  Мамо,  ви  такі  молоді  та  гарні,  коли  не  гніваєтесь!
Та  ще  й  по-джентльменському  поцілуйте  тещі  ручку.  Ваша  оборона  зросте  в  геометричній  прогресії  і  ви  на  все  життя  будете  забезпечені  надійним  тилом.  Не  дарма  ж  кажуть:  «Краса  рятує  світи!».  
До  світів,  може  й  далеченько,  але  ваш  світ  –  врятовано!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361676
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.09.2012
автор: vladimir