я
тільки я
і всесвіт не живий
і все мовчить
я втік ганебно
і серце потонуло
в німоті
а стукало так сильно
що не чув нічого
не чув тих слів
які Тобі казав
і відповідь Твоя
співпала із ударом
і як зажди
я - тільки я
не бачу світла
обличчя вкрила маска
самі лиш очі сяють в дзеркалах
наївні очі...
голова мов камінь
стрибає в ріку
воду
я вже ціную менш
ніж погляд Твій
але вода -
життя
і це мій вибір
тону у небутті
лиш раз-у-раз
ковтаючи повітря
яким так само
дихаєш і Ти
я. тільки я
вважаю телфон
магічним
як голос Твій
із слухавки лунає
і порожнечу наповняє змістом
виблискує життям
кохаю
люблю люблю люблю Тебе
і Бога
легко знайти в любові цій
хай янгол
від всіх нещасть і бід
від зрад і нездоров'я
Тебе убереже
а я з Тобою завжди
і зараз я -
це Ти!
Кохана
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3617
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.03.2005
автор: женя стінкі