Вечір знов мені дарує
Дар побачити тебе.
У тарілці борщ парує,
Боня лапками шкребе.
Муркає якісь мотиви
І у мене на душі
Все присутнє: спокій, зливи,
Компліменти і вірші.
Усмішку твою широку
Бачу, очі теж горять,
Я не зроблю навіть кроку,
Щоб тобі подокорять.
Так прикольно: білі зубки,
Бровки, носик, язичок.
Мило вкупі гарні губки,
І фігура, і бочок.
Так не хочу йти додому,
Тут шикарно, ти крута.
Ти згадай мене по тому,
Як я зникну із кута.
Присвячено Л.Я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361769
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.09.2012
автор: Андрій Конопко