ТЬМЯНИЙ СТАН

Холодні  дні  і  тьмяні  ночі
Коли  небачу  твої  очі,
Нечую  серця  твого  стук
Та  ніжний  дотик  твоїх  рук.

І  солод  губ  -  уже  негріє
Усмішка  моя  -  тихо  мліє,
Іскри  в  очах  уже  нема
Лишилась  тільки  самота...

У  тишині  гіркій  й  скорботній
Я  відчуваю  ,  що  один,
Нечуєш  серця  мого  плин
Та  доброти  душі  моєї.

Коханя  наше,  мов  вода
Замерзло  -  та  не  навіка,
Пройде  зима,  пройдуть  морози
І  ми  забудемо  про  сльози...

Згадаєм  все,  як  страшний  сон
Коли  небились  в  унісон,  
Сердечка  наші  молоді
Вони  ж,  ще  зовсім  є  малі.

Незнаємо,  що  час  покаже
Коли  й  про  кого  нам  розкаже,  -
Про  кого  треба  забувати,    
Кого  продовжувать  кохати...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361847
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.09.2012
автор: KA-92