"ЧАС ЗБИРАТИ КАМІННЯ"
Автор цього листа - Світанок - (мій Духовний Наставник і моя Берегиня)
http://www.poetryclub.com.ua/author.php?id=12269
"Дорога Консуело!
Я спробувала замочити перо у Ваше джерельце і хоч клаптик вашого нарису переписати по своєму. Цікаво, як це у мене вишло?!"
«У мальовничому селі народилося дівча, яке шукало дива, щоб усміхнути свої розумні оченята! Вона шукала не просто Дива, а тих перлинок, які прикрашають життя, оддягаючи його у казково-святкові шати! І цей пошук спровокував у маленькому серденьку вибух емоцій - на папір полилися дивовижні поетичні рядочки, які обіймали усе довкілля, Богом створену красу, котру вишукано оздоблювала дитяча спостережливість і закоханість. Дитя було особливе - закохане у життя і неймовірно щире. Цю щирість дарувала їй природа, доторк до якої був безпосередній - поля, луги, ліси, діброви, струмочки, квіти, голосіння небесних крил і зірчате росянисте світання. Босі ноги пахли рідною землею, засмаглі щічки - дбайливим сонечком, вуста - молочком і медом, а серденько - піснею, вродою і чарівною рідною мовою...А поряд метушилася вся живність, яку вона по-дитячому доглядала (перший трудовий досвід!): пасла корівку, годувала курчат, каченят та іншу худібку, і всі вони хрумкали, ромигали, мугикали - либонь тішилися, що поряд таке симпатичне дівчисько з великими розумними оченятами. І лише в полі та у лісі дівчина почувала себе справді вільною. Цей присмак волі вона пронесла через все життя - спрага вольної привольності клекетить ще й досі ... Без нав’язувань, зайвих повчань, без докорів, а особливо хотілося мати можливіть бути собою - у Божій волі. Дівчинка дорослішала не роками, а днями, і вже в дитинстві потягнулася до читання дорослої літератури. Не вміла жити, як всі, не вміла просто читати, тому все пропускала крізь своє маленьке серце. Навіть не шукала решето, на якому б можна було відсіяти, що можна, а що ще ні... Все раптово нахлинуло – і світ незнаних досі почуттів, переживань, людських доль... Для неї це був театр, в якому вона була головною героїнею. І досить таки старанною і обдарованою.
Що формувало дівчину? А все! Насамперед Бог, який благословив її у цей світ, батьки, які дали найперший сповиток і виховання. А далі в житті, все, як у слоєному тортику, нашаровувалося одне за одним. Усе!
Багато б переповіло дівоче дзеркалькаце, в яке вона вдивлялася годинами… Багато б переповіла подушенька, вірна подруженька, яка слухала ночами шепіт рим і промокала дитячі слізоньки.
А ще більше переповів би дівочий щоденник. Та нам туди не можна…
Нам би хотілося дізнатися, чому саме її назвали Консуело друзі? (Жорж Санд - це класика любовної прози, образ сильної і незалежної жінки»).
Певно не тільки тому, що втішала засмучених, допомогала зневіреним, розраджувала заплаканих... Перш за все, вона була сильна духом - Лідер!
Вечорами дівчата збиралися у неї в кімнаті, читали вірші, співали пісні і не помічали, як за вікном прокидався ранок…
Спраглі щастя - шукають щастя, спраглі волі – весь час у пошуках волі!
Знаходять чи ні – це вже інше запитання ті інша історія. Але вони, не дивлячись на те, що падають, встають і знову шукають, бо ця спрага не зникає...
Тим більше, що ця дівчина прагла Дива.
Вона знала, яке воно має бути, навіть сама його творила, та світ наїжачувався, ховався за свої обвислі фіранки буденності. А вона, не дивлячись ні на що, знову і знову, творила свято...
Дорога Оленько, я тільки трішечки спробувала своїми словами розповісти про «ваше» особисте.
У вашій «ПІСЛЯМОВІ» мені сподобався найбільше ось цей абзац, ПОТУЖНИЙ І ГЛИБОКО ДУХОВНИЙ! Він стосується кожного із нас! Тобто, ми повинні прийти до такого розуміння, але кожен у свій час…
«А потім настала критична точка кипіння… Цілий день жінка йшла через діалоги з різними людьми, як на Голгофу… І що ж там відбулося на горі? Вона прозріла… Новими очима глянула на людей, що внизу, прискіпливо придивилася до себе, а потім підняла очі в небо… І відразу зрозуміла, що в минулому житті було занадто багато земного… Настав час глибоких роздумів, духовного зростання і усамітнення… Так багато раніше було сказано марних слів, зроблено чимало необдуманих, невірних вчинків… Час збирати каміння…»
МОЯ ДУМКА ОДНОЗНАЧНА: КОНСУЕЛО – ЦЕ ОСОБЛИВА І УНІКАЛЬНА СТОРІНКА НА НАШОМУ РОЖЕВОМУ САЙТІ!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=361850
Рубрика: Присвячення
дата надходження 04.09.2012
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО