цей битий шлях
неходжених доріг
вибоїнами глибами тернищем
я на твоїх опущених руках
здіймаюся
все вище
вище
вище
і тане лід
небесних покривал
від теплоти земних твоїх обіймів
у горлі зачинаються слова
які в житті мовчали безнадійно
і сохнуть на узбіччі пустоти
немовби сонцем виснажені роси
прости мені прости і відпусти
о Лакрімоза...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362073
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.09.2012
автор: *****