Рабиня

Як  скінчилися  сонячні  дні  -  
Я  побачила  лист  на  порозі.
То  привіт  передала  мені
Вже  моя  вісімнадцята  осінь.

Значить,  рівно  два  роки  пройшло,
Відколи  я  зустріла  страждання.
Воно  глибоко  в  душу  ввійшло  -  
І  погасла  надія  остання.

Допиваю  вже  вкотре  до  дна
Повний  келих  міцної  отрути.
Знов  у  всьому  я  винна  сама,
Знову  дала  себе  обманути...

Я  сиджу  біля  свого  вікна,
Заставляючи  серце  забутись.
Хто  б  подумав,  що  зможу  сама,
Добровільно  в  кайдани  закутись...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362094
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.09.2012
автор: Joey_Best