Я так чекав…

Я  так  чекав,  а  ти  не  подзвонила,  хоч  обіцяла  –  й  стало  гірко  так…
Я  хочу  щастя,  хочу  щастя  мила,  та  не  складається  чомусь  воно  ніяк.

Я  полюбив  твою  красиву  душу,  що  там  на  фото  вразила  мене,
Та  зараз  я  сказати  тобі  мушу,  що  та  любов  у  серці  ще  живе…

Вона  горить,  вона  завжди  чекає  єдину  в  світі  долю,  що  десь  там,
Одного  лиш  мене  вона  чекає,  де  все  на  двох  –  все  ділим  пополам.

Там  де  нема  образ,  нема  тривоги,  там  ми  єдине  ціле  –  ми  одне,
Життя  на  двох  –  і  стелеться  дорога,  кохана  зачаровує  мене!

Чому  мовчиш,  чому  не  скажеш  слова,  я  хочу  тільки  справжнє  і  живе,
Те,  що  дарує  крила  мені  знову,  щоб  ти  горіла  –  серденько  моє!

Щоб  ти  розквітла  від  тії  любові  –  нема  нічого  кращого  за  це,
Коли  кохана  палко  любить,  дуже,  і  зігріває  серце  над  усе.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362109
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.09.2012
автор: Кумартун