Гостем я непрошеним була в цьому світі,
Зараз хтось чекає і так жде мене...
Коли я з'явилась, плакали, мов діти,
Та я усміхалась, бо не знала це...
Гостем я непрошеним завітала ніжно,
І жорстокі досі то не є мій страх.
Світ вітав мене, коли було сніжно:
В хуртовині днів, у холодних снах...
Це навчало зразу - жити-виживати,
Зігрівати там, де змерзає хтось...
Тим, хто є без серця, серце дарувати -
Не чекати вслід щось взамін чогось...и
Гостем я запрошеним лиш була у Бога...
В Нього в силі все, в Нього кожна мить,
Все моє життя, вся моя дорога...
І мій подих там, де мій путь лежить.
Все було колись, жалю вже нема
Раз згадала я, годі... вистачає.
Свічусь я вночі, як зоря ясна!:)
Любий поцілує, сина пригортаю...)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362153
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.09.2012
автор: Olya Savchuk