Несподівано і невчасно
В мою душу ввірвалась осінь.
І ти знаєш, мені не ясно!
Але байдуже... З мене досить.
Я не буду твоїм коханням
Напиватися, ніби чаєм.
Я не перша і не остання,
Я не стала для тебе раєм.
Осінь вміє вбивати душі,
Почуття розривати навпіл.
І мені вже болить не дуже,
Я втомилась від тебе навіть.
Просто знаєш, усе минає.
Я навчилася не любити.
Осінь все про кохання знає...
Осінь вчить без кохання жити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362209
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.09.2012
автор: Svetok