Гусне сіра мряка
У ранкову мить.
Вітер-забіяка
Під кущем ще спить.
А верба схилилась,
У задумі жде,
Коли кине промінь
Сонце золоте.
В сні зеленим листом
Крутить пан-каштан,
Хоч у золотистий
Вдягнений жупан.
Натрусила осінь
Жалю у луги,
Засмутила роси,
Пташок голоси.
Поглядом похмурим
Зміряла лісок.
Кулачок зажури
Кинула в садок.
Затулила небо
Сірим рукавом.
Прикувала сонце
Срібним ланцюгом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362252
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.09.2012
автор: Крилата (Любов Пікас)