Якщо хочеш сказати: "Стоп!"-кажи.
Бо ще трішки і буде пізно.
Набираючи швидкість,
ми зламаємо гальма свої.
Вже не зможемо їхати різно.
Ще секунда і ми досягнемо межі,
Розколовши небокрай навпіл,
Відчуття будуть гострі,наче ножі.
Згоримо і станем як попіл.
Піднесе нас вітер і будемо нотами,
Хтось візьме і напише мелодію,
І пройдеться по серцю сумними акордами,
Стане вічною ця симфонія.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362258
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.09.2012
автор: Катерина Пташка