Скорись, Поезіє, скорись мені - ти жінка:
Одіж ошатну з себе скинь; я роздягну.
Я покохаю твою ніжність, стан тендітний,
В себе влюблЮ твоЮ оголену красу.
Дозволь торкнутись пелюсток своїх - ти квітка..,
Жадним вустам палким припасти до пилку;
Кров"ю налитись дай сповнА всім мОїм кліткам
І в світ ввійти твій, скуштувавши смак гріху!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362260
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 05.09.2012
автор: Бойчук Роман