Все проходить – ніч міняє день,
День змінює ніч безсонну без ідей.
Все минає, час лікує рани,
Серце совісні вислухає догани.
Світ тече і совісті не чує...
Та чи кожен часто те почує,
Чого не хоче слухать, від чого біжить –
Те що ранить одного – іншим не болить...
Все іде, а спогади лишаються,
В пам’яті глибоко поселяються...
Може совість в спогадах живе,
І коли її згадаєм жде, тихенько жде... 12.11.2005
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362288
Рубрика: Нарис
дата надходження 05.09.2012
автор: Яна Бім