То не кінець життя, то просто осінь
Буденна сірість з жовтими очима
Пливе в вагітних хмарах, землю смутком росить
В’їдається в свідомість їдким димом
Мене дратують голомозі вікна,
брудне взуття, квітчасті парасолі
Ми в осені – акваріумні риби
Сріблясті, але змучені і кволі
То не кінець життя…
Скажіть це купі листя
Яка в агонії передсмертній зогниває
Пусті слова в напівпустому змісті
То просто осінь… Звісно, пам’ятаю
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362296
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.09.2012
автор: zhanka_dah