Мені сумно і зимно;
Я їду,
Не лишаючи жодного сліду
В душах тих, хто мені посміхався.
Я спізнтвся, я, певно, загрався,
Хоч, можливо, загралися мною...
Мені сумно і зимно,
Я їду,
І хитаю у такт головою.
Я не знаю куди і навіщо.
Зневажаю, і бачу як світло
Залишилось позаду,
Червоне.
І чорним,
Знову, стало вікно.
І я радо
Заховався б у сон,
Але горно
Думок пожирає
Мене,
Я палаю...
Дуже сумно і зимно:
Я - їду.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3623
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 28.03.2005
автор: женя стінкі