Мій янголе, до тебе озиваюсь.
Молю тебе не кинути мене
і не дивитись - чи грішу,чи каюсь.
Бо все,що не приходить, те мине.
Я не молитиму у тебе про прощення.
Я не благатиму тебе простить гріхи.
Лиш дай мені свого благословення
щоб все, що взяв на себе, зміг нести,
не покладаючись на милосердя Бога,
не покладаючись на Небо взагалі.
Якби лиш знать, що буде в мене змога
в останній день придатися землі
зі спокоєм, і легкістю, і з миром,
без тягаря спокути та образ.
О, дай мені негідним грішним тілом
святій землі віддатись у свій час!
Але той час не дай мені призвати
В мить розпачу, зневіри чи туги.
Не дай мені власноруч все урвати,
Мій янголе, від того борони.
Не дай мені упасти у безвір"я,
і буду скільки треба, стільки йти.
Я хочу лише чистого сумління,
щоб з гідністю віддатися землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362306
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.09.2012
автор: Костя Небокрай