ПРОШУ…

Всміхнись  мені,  небесна  тишо!
Всім  моїм  мріям  і  словам.
Хай  доля  відгук  свій  напише
І  віру  подарує  нам.
Не  залишай  світ  на  розпутті
Запилених  пустих  шляхів.
Даруй  нам  вчителів  -  не  суддів
І  друзів,  а  -  не  ворогів.
Спиняти  сумом,  в  півдорозі,
Заборони  своїм  вітрам.
Допоки  дихати  в  спромозі  -
Ми  вірити  повинні  снам.
Я  запалю  пекельну  вічність
Тривоги,  мороку  й  жалю,
Якщо  нікчемна  прозаїчність
Промовить  віддано  :    "Молю!"
Розтане  відстань  неосяжна
Від  подиху  життєвих  див,
Як  тільки  істина  відважна
Відкриє  як  хто  в  світі  жив.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362333
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.09.2012
автор: Ольга Крамаренко