Дрібно дощик застрочив –
Так, як голка швеймашини.
Де припав, сліди лишив,
Ліг, мов нитка на тканину.
Не урвать ниток стіжки –
Щільно в ряд вони лягають.
Ну, а дощика сліди,
Сонце вилізе – зникають.
Соняшника голова
Піднімається до неба.
Лист блистить, пахтить трава
Мурашва повзе по стеблах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362422
Рубрика: Казки, дитячі вірші
дата надходження 06.09.2012
автор: Крилата (Любов Пікас)