Стану тінню

Я  зовсім  тебе  не  розумію…
Хочеш,  щоб  залишила  тебе?
Вибач,  але  я  так  не  зумію…
Може,  хтось  цю  думку  відбере?..

Я  ж  тобою  дихаю  й  пульсую,
І  без  тебе  стане  моє  серце…
Й  душу  непотрібну  і  пустую
Стримувати  буду,  доки  воно  б’ється…

Відчуваю  себе  хворою  на  біль
І  водночас  хворою  на  щастя…
Тільки  ти  це  в  змозі  зупинить…
Бо,  мабуть,  запізно  я  здалася…

Не  вбачаю  сенсу  я  без  тебе  жити  –
Кров  моя  отруєна  тобою…
Як  же  можна  так  без  відчаю  любити
І  в  той  час  залишитись  собою?

Я  зроблю  тебе  вільним  від  себе….
Якщо  хочеш  піти  –  іди…
Стану  тінню,  і  ти  пройдеш  поруч  мене,
Та  мене  не  побачиш  ти…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362490
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.09.2012
автор: Дивна