Ти знаєш, як я люблю осінь!
Дощ й холодний подих вітру,
Сірий вечір, похмурий день…
Опале листя і його палітру,
Вечірній спокій напів-оголених дерев.
Душа спокійна? Осінь заспокоїть!
Згоріле серце не димітиме тепер,
Холодний вітер рани всі загоїть.
Замерзнуть спогади, застигнуть
Мов лід криштальний у ріці,
І чисто-чисто стане на душі
Раптом гляну сніжинка на руці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362543
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.09.2012
автор: Тетяна Власенко