Темно. Ніч. І на Місяці – клапті туману,
Що закрили його від очей.
Та він нам і не треба.
Той туман нам не буде, повір, на заваді.
Адже в Місяця – справи свої
Серед чорного неба.
Запали сірниками ти свічі червоні.
Зафарбують хай тіло твоє,
Щоб мінилося світлом
Чарівним і прозорим. І звідки ти родом?
Десь із Місяця, мабуть. Та ще
Неймовірне ти літо
Серед осені, ще серед ночі жаркої,
Бо палає все тіло. Вогонь
Обпікає нам губи.
І крізь транс і безпам”тство нас – лише двоє,
Ми – сліпі і лиш світло крізь нас
Притягає до згуби.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362562
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 07.09.2012
автор: Ліоліна