Я так любив, ти так любила,
Колись ось тут хай скаже став…
Печаль моя ж бо тут безкрила:
Любов мою , чужий украв .
Однак листочки, падають в любові,
Гай золотавий, в тиші завмира.
В роках минуле мою біль у схові ,
Ласкавий промінь, в тиші цілува.
А в нім печаль, туга опалим листям,
Під кленом тихо, спомином злягла.
В мої долоні порваним намистом,
Давно забуте, в крайці принесла.
А глід буян п’янить, осіннню тишу,
На узбережжі, дивних снів - уяв.
Плоди терпкі, печалі осінь рижу ,
Моє минуле, в гілках розіп’яв.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362705
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.09.2012
автор: Дід Миколай