І вдарив грім, всотали небо хмари,
Вичавлюють із себе по краплині.
Одним-одна на цім шляху зосталась,
Бо ти втомився вже на половині.
Ти вмів колись так само відчувати,
Навіщо ж крила приховав плащем?..
Якби ти знав, як страшно залишатись
В дорозі наодинці з цим дощем!
На півдні крають обрій блискавиці,
І холодом пече північний вітер.
Хтось двійку розміняв на одиниці,
Ми лиш могли... мовчати і терпіти.
Хоч повні сил, стояли нерухомо,
Та ось нам шлях – із заходу на схід.
То де ж ти є? Веди мене додому...
Куди б не йшов, ітиму радо в слід.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362749
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.09.2012
автор: Ilsa