Через продірявлене серце вилітали метелики, що лоскочуть живіт, коли закохуєшся.. Вилітали всю ніч, і ще зранку. Останній мав надто великі крила та не міг пролізти крізь тонку щілину на серці, тому борсаючись створював болючі відчуття, які далеко не знімеш за допомогою "Валідолу". Інші ж застрягали в горлі. Деякі потрапляли у місце, звідки беруться сльози і розвтворившись , соленим струмком лоскотали щоки.
Зробивши кілька кіл по кімнаті, випурхнули, незважаючи на зачинене вікно.
А рани болять довго.. Або мабуть гусіні, що не встигли стати метеликами розїдають серце зсередини.. Воно ж бува зцілюється, та стає таким незахищеним, безімунітетним, вразливим.
Пустоту у шлунку ж легше заповнити. Для цього не раз ідеально підходить "Світоч" з лісовим горіхом, бляшанка згущеного молока, фісташкове морозиво.
Мені болить. Болить пустота. Болить серце і шлунок.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362774
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.09.2012
автор: Дивна Еліс