Ти не плачеш в мене на плечі,
І замість вальсу б’єш чечітку.
Кричи на тебе, не кричи,
Та правди не почуєш чітко.
Мене не кличеш ти вночі.
Якщо і кличеш, то не скажеш.
Твій голос…ти немов банші,
Спокусниця з великим стажем.
Ти не ведешся на вірші,
Вуаль поетики скидаєш.
Благаю, гордість залиши!
Ти жартома мене вбиваєш.
Усе, що знаю про жінок,
Тебе неначе не обходить.
Ти знаєш мій наступний крок,
І тільки ти втамуєш голод.
P.S. Життя дивовижним чином поєднує абсолютно різних людей.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362783
Рубрика:
дата надходження 07.09.2012
автор: Олександр Ткачинський