Така холодна,ніжна і далека,
Колись моя і зовсім вже не та.
Така тендітна,мила ніби з неба,
Така ти рідна і така чужа.
Ти ніби спогад,що не зміг забути,
Дивившись в очі пив твою красу.
А голос твій,я хочу його чути,
Так вірю в те,що я тебе знайду.
Ти знаєш те чим серце жити має,
Хіба ж воно не мовило тобі?
Ціни,тримай,любов не помирає,
Ти відвернулась і сказала ні.
В словах моїх ти правди не відчула,
І голос серця чути не змогла.
Забула,просто все забула,
Сказавши вибач,лишила життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=362797
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.09.2012
автор: Демура