А ніч пройде і кава недопита
Стоятиме ще довго на вікні,
Не хочу мріять, просто хочу жити
Й твій голос впізнавати у вікні.
Коли все зникне в сутінках осінніх
Без жодних шансів вирватись на світ,
Ти знову прийдеш - чиста, вільна, сильна.
Це буде справжній пристрасний політ!
Де ж ти блукала, в кого ночувала,
Над аркушем розвіювала сон,
Навіщо всоте вголос проклинала
Нездару, захопивши в свій полон.
Прийшла до мене - ми б поговорили,
Дощем й піском розлились, рознеслись,
Вогонь в душі шалений розпалили,
Так, як востаннє, як давно колись...
Чи пам"ятаєш,я тоді чекала
Тепла й любові. А лиш Ти прийшла,
Було чорнил й калюж нічних замало,
Та вранці тільки згарище знайшла...
Любов розтанула... Тепло забрали інші,
Слова геть розлетілись у світи,
Мені Ти залишила наші вірші,
Як осінь жовта - по собі листи.
Гаряче сонце спалює мости,
Від мене відвернешся і підеш...
Жадана музо, враз зникаєш ти,
Бо скоро світ розбудить новий день,
А НІЧ ПРОЙДЕ...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=3628
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 29.03.2005
автор: Farjen