Квіти зів'януть і вітер стане Богом,
Розбитих вікон та чужих речей.
Забудемо,що значить слово спокій,
У пустих роздумах про цінності людей.
Дев'ять кругів,у кого яка доля,
Не грішний той,кого вже тут нема.
З семи гріхів узявши по одному,
Ми віримо,що в нас гріхів нема.
А механізм не зробить більше рухів,
Ідеш туди куди вона вела.
І серед серця звичних стуків,
Незвично чути,що когось нема.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363033
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.09.2012
автор: Демура