Закрий на хвильку очі й до волі лети
Шукай буття своє у вічному терпінні
Тобі потрібно вдертись дико до мети
Аби зробитися в щоденності нетлінним.
Тебе простять і друзі щирі. Вороги
Тобі служитимуть з лукавістю навколо
Розійдуться навіки вічні береги,
А розум стане з легкістю шукати мови.
Тепер відкрий таки на хвилечку себе -
Ніким тобі судилося уже зостатись
Лиш гостка попелу у безвісті іде,
Проте собі недовго будемо вітатись.
09.09.2012 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=363070
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.09.2012
автор: Андрій Яремко-Ярий